Тема: Сім’я.Родина.

Мета: поглибити знання учнів про сім’ю,родину,розглянути головні поняття,значення сім’ї,родини в житті дитини.Виховувати любов до ближніх: мами,тата,бабусі,дідуся,сестрички,братика...

Обладнання: фото щасливої сім’ї,фото подаруночків,які можна зробити своїми руками,закони щасливої сім’ї,власні вироби-подаруночки.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

Добрий день,діти,мене звати Уляна Іванівна.Сьогодні я проведу з вами виховне заняття.Сподіваюсь на те,що кожен із вас зможе висловити свою думку,поставити запитання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Відгадування загадки

Відгадайте загадку і ви дізнаєтесь, про що йтиме мова на сьогоднішньому виховному занятті:

   Цифра ця усім говорить,

   Скільки днів до тижня входить,

   А як поряд стане буква «Я»,

   То це буде вже....( Сім’я).

      Отже, я пропоную вам сьогодні поговорити про найдорожче, що є в кожного з нас, – сім’ю, родину.

2. Обговорення прислів’я

Народне українське прислів’я наголошує: «Без сім’ї немає щастя на землі».

         -- Ви погоджуєтеся з цією думкою? Тоді доведіть, що це саме так.

 Насправді, ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. 

ІІІ. Основна частина

        3. Розповідь казки

А тепер я пропную казочку про одну  самотню зірочку, мандрівника і те, як маленька зірочка стала щасливою. А ви послухайте і поміркуйте, за що маленька  зіронька шанувала Мандрівника, яку його таємницю відкрила.

 «Зіронька і мандрівник»

Колись давно, багато віків тому, так багато зірок, як нині, не було. Ясної ночі можна було бачити лише єдину зірочку, світло якої було то яскравим, то дуже тусклим.
Одного разу Місяць запитав у Зірочки: «Зіронько, чому твоє світло таке різне: то яскраве, що вказує дорогу навіть уночі; то слабе та непомітне?»
          Зірочка довго мовчала, а потім, зітхнувши, відповіла: «Світло моє гасне тоді, коли мені самотньо. Адже поруч зі мною немає жодної зірочки, схожої на мене. А так хочеться бачити і чути когось поруч із собою!»
         - А в які ночі світло стає яскравим спитав Місяць? 
       Моє світло спалахує яскраво тоді, коли я бачу мандрівників, що поспішають. Мені завжди було цікаво дізнатися, що їх так манить у дорозі, куди вони так поспішають? 
       -І ти дізналася про таємницю мандрівників?
        Так. Одного разу я запитала про це людину, яка була тривалий час у дорозі. Вона мала виснажений та дуже стомлений вигляд від довгої подорожі, кожний крок давався їй з великими зусиллями, але очі...
       -А якими були її очі?
       Вони сяяли в темряві від щастя та радості.
       Мандрівник мені промовив: «Замерзаючи в снігу, голодуючи без шматка хліба, задихаючись від спеки, я крокую вперед, долаючи всі перешкоди, тому що знаю: вдома на мене чекає тепло та затишок, турбота й піклування моєї родини — дружини, дітей, онуків. Заради їхніх щасливих очей я готовий зробити навіть неможливе». 
         Зірочка схвильовано замовкла, а потім відповіла: «Ось відтоді я й намагаюся дарувати якомога більше світла тим мандрівникам, які несуть щастя у свій дім, у свою родину». 
        Моя маленька помічнице! - сказав Місяць. Чи хотіла б ти мати власну сім'ю, рідних, які б допомагали тобі робити людей щасливими?
        «А хіба можливо це?» — з бентежною надією запитала Зірочка. 
І Місяць, не кажучи ні слова, змахнув рукавом своїх срібних шат, і тієї ж миті на небі засяяли тисячі нових зірок, які сяяли та дивовижно мерехтіли своїм неповторним світлом, немовби говорили маленькій Зірочці: «Ми поруч, ми тут, люба, ми тепер — одна родина!» 

-         Чи сподобалась вам ця історія?

          -    Тож  яку таємницю відкрила Зіронька? (Мандрівник  йшов до рідного дому, бо сім’я, -- це тепло та затишок, турбота й піклування).

 А чого Зіроньці так не вистачало на небі?    

Зіроньці вдалося розкрити таємницю, чому кожна людина (як от наш мандрівник) прагне мати свою родину.

Сьогодні ми разом будемо шукати таємниці щасливої сім’ї, міркувати про те, що ви, діти, можете  робити  для того, щоб  ваша сім’я була дружною.

     4. Бесіда про сім’ю

-- А знаєте кого називають сім’єю? Людей, які живуть разом і спільно ведуть господарство. 

      -- Діти,  з кого складається сім’я?

       Мама, тато, сестричка чи братик, дідусь чи бабуся (якщо вони живуть разом з вами).

-- А є ще слово,  яке називає більшу групу людей, які тісно поєднані родинними зв’язками (це і бабусі і дідусі, і тітки, дядьки, двоюрідні брати і сестри).

-Яке це слово?РОДИНА.

-   Можливо, хтось з вас хоче розказати про свою сім’ю?

-- А як ви проводите вихідний день?

5. Читання оповідки В. Осєєвої « Сім’я у нас одна», його обговорення

Давайте уважно послухаємо одну ситуацію і поміркуємо над тим,  яке  батько прийняв рішення і чому.

«Левко завжди допомагав мамі. Він і посуд мив після обіду, і в кімнаті прибирав. Але якось на хлопчика напала лінь. І день, і другий минув,— Левко не допомагає мамі.

    Тут і неділя прийшла. Батько каже за обідом:

— Погано наша сім’я працювала. Не підемо сьогодні нікуди. От тільки шкода маму. Весь тиждень у полі та вдома працювала. І сестричку Таню шкода. Хороші оцінки принесла — п’ятірки. Та і я теж цілий тиждень працював на фабриці.

    Левко почервонів увесь та й говорить:

— Ну, й ідіть самі! А я з кицькою залишуся.

— Та ні вже, куди ми підемо,— відповідає батько.— Адже сім’я у нас одна. Всі один за одного відповідаємо. (В. Осєєва).

  Запитання:

- Яке рішення прийняв батько щодо недільного дня? А чому?

--ЧИ ви вважаєте це рішення справедливим?

- Як , на Вашу думку, має почувати себе Левко?

-  А чи змінить він своє ставлення до своїх обов’язків?

 - А чи дружною є ця сімя?

Отже, яку пораду, таємницю щодо дружної ми з вами запам’ятаємо (і запишемо (на карточці роздрукувати)) ?

Перша  таємниця . Потрібно кожному члену сімї відповідально ставитися до своїх обов’язків.

- Скажіть,чи вважаєте ви свою сім’ю дружньою? Чому?

- Як ви думаєте,чи залежить щось від вас, щоб ваша сім’я була дружньою?

6. Слухання оповідання В. Сухомлинського «Розділена радість»

Давайте уважно послухаємо оповідання,  і поміпкуємо не лише про сімю КАтрусі, а й пор її однокласників.

      «У  Катрусі сьогодні велика радість. Понад рік хворів її татко.
       В лікарні лежав, три операції переніс. Мамі і Катрусі було тяжко. Не раз, бувало, прокинеться Катруся вночі й чує: мама тихо плаче.
      А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.
      Радісно сяють Катрусині очі. Прийшовши до школи, зустрі-ла дівчинка в дворі двох своїх однокласників, Петрика і Гришка. Зустріла й поділилась радістю:
     - Наш татко видужав...
     Петрик і Гришко, глянувши на Катрусю, здивовано знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м'яча. Катруся пішла до дівчаток, що гралися в класи.
     - Наш татко видужав, - сказала вона, і радість засяяла в її очах.
Одна з дівчаток, Ніна, з подивом запитала:
      - Видужав - ну й що з того?
        Катруся відчула, як із грудей до горла підкотився важкий клубок і дихати стало важко. Вона відійшла до тополі на кінці шкільного подвір'я і заплакала.
     - Чому ти плачеш, Катрусю? - почула вона тихий, ласка-вий голос Кості, мовчазного хлопчика, її однокласника.
Катруся піднесла голову й, схлипуючи, відповіла:
      - Наш татко видужав...
      - Ой, як же це добре! - зрадів Костя.

       - Біля нашої хати в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо пролісків і понесемо твоєму таткові.
     Радість засяяла в Катрусиних очах.  

     Запитання:

-         Що ви довідалися про батька Катрусі?

-         ЯК ви думаєте, що робили Мама Катрусі і сама вона для того, щоб батько швидше видужав?

-         А чи ви піклуєтесь про своїх родичів, коли вони захворіють?

Отже, які  ще таємницю ми пізнали?

 Друга таємниця. Та щаслива сім’я, де проявляється любов та співчуття, допомога та піклування. 

-- ДО речі, А що ви вкажете про однокласників дівчинки?А про Костика?

  7. Фізкультхвилинка, під музику з рухами

   8. Бесіда про бабусь та  дідусів

      У кожного  з нас є дідусі і бабусі, які потребують особливої підтримки. Я думаю, що ви любите і допомагаєте своїм бабусям і дідусям. Та інколи буває так, що діти соромляться старості, зневажають своїх бабусь чи дідусів. І це дуже-дуже прикро.

- Можливо хтось  із вас читав оповідання В. Сухомлинського  « Іменинний обід» про дівчинку Ніну?

9. Обговорення оповідання В. Сухомлинського  « Іменинний обід» .

Іменинний обід

У Ніни велика сім'я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся.

Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся - найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся - ложка дрижить, крапельки падають на стіл.

Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід,як завжди у всіх членів сім’ї. На обід Ніна нехай запросить подруг.

Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

-Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

- Чому? - здивувалась мама.

- В неї руки тремтять. Крапає на стіл.

       Мама зблідла.

       Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу.

       Довго сиділа мовчки, потім сказала:

      -У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

     -- Що ви можете сказати про Ніну?

     -- Яке побажання дочці висловила мама?

      --А як ви піклуєтесь про найстарших членів своєї родини?Як допомагаєте?

      Отже, який висновок, таємницю розкриємо з вами?

       Третя таємниця. Особливої уваги надавати найстаршим членам родини, виявляти свою турботу, любов, тепло.

    Можливо готуєте для них сюрпризи-даруночки?

11.  Демонстрування саморобних подарунків

Подарунки - це одна з найбільш найприємніших в світі речей, їх дарують з будь-якого приводу, без приводу, з якоюсь певною метою, просто, щоб зробити приємне або для того, щоб відзначитися.

Робіть подарунки як можна частіше. Навіть самий маленький подарунок показує турботу .

Давайте поглянемо на зображення,це подарунки зроблені своїми руками.(на дошці 5 зображень малюночків).

       -   Чи доводилось вам робити подарунки своїми руками? А що саме?

        - Кому саме, і на яке свято? Молодці, пам’ятайте, що завжди потрібно кожному робити приємно

      Отже, четверта таємниця. Важливо робити своїм рідним маленькі сюрпризи-дарунки.

12. Розмова про День матері

А ви знаєте, діти, що у цю неділю ми святкуватимемо  День матері?

- Якими гарними словами ви звертаєтеся до мами?

- За що ви любите своїх найрідніших у світі  матусь?

-  А що приємного для них ви робите?  А чим засмучуєте?    

     - А чи не буває у вас так ?

«Андрійко був школярем, навчався він у 3 класі. Вчитель на домашнє завдання дав написати твір на тему: « Добрі справи». Прийшовши із школи хлопчик  пише твір, як він хоче допомагати всім людям, які потернають від землетрусу, а коли мама попросила сходити в магазин, він відмовився,сказавши , що на вулиці дощ.

-   Яке ставлення до мами ми побачили у вчинку Андрійка?

-  А чи не буває у вас часом так, як от в Андрійка?

13. Виконання пісні про маму (відео)

А ви знаєте, що у червні відзначають ще день батька?

П’ята таємниця. Шануйте та любіть своїх матерів та батьків , допомагайте їм в усьому.

Отже, давайте ще раз нагадаємо про те, які таємниці дпужної, щасливої сімї нам довелося сьогодні розгадати (читаємо записи на дошці, піктограми)

Ось і підійшло до кінця наше виховне заняття,щоб узагальнити набуті знання, я пропоную вам скласти сенкан із словом «Сім’я»:

Іменник.

1.    два прикметники.

2.    три дієслова.

3.    фраза з чотирьох висловів.

4.    одне слово,з яким асоціюється слово «Сім’я»

Молодці,ви гарно справились із завданням.

              Підсумок заняття

-         Чи було цікавим для вас це заняття?

-         Що нового ви дізналися для себе?

-         Що ви важливого для себе, свого життя ви взяли з нашого заняття?

                     Дякую, з вами приємно було працювати.